Щороку восени відзначають День української писемності та мови — у пам'ять про святого Нестора Літописця.
Суспільне Культура розповідає, коли з'явилось це свято, про що воно, а також як розвивалася писемність на території України та які найдавніші пам'ятки української мови.
Коли й навіщо з'явився День української писемності та мови
Свято започаткували 6 листопада 1997 року. Тодішній президент України Леонід Кучма підтримав ініціативу громадських організацій та видав указ № 1241/97 "Про День української писемності та мови". До 2023 року його відзначали 9 листопада — у день вшанування пам'яті преподобного Нестора Літописця — за юліанським календарем, за яким церква жила донедавна.
Мети свята у документі не прописано. Але щороку в Україні, зокрема в культурних закладах, бібліотеках, в школах та вишах цього дня проводять серії заходів. Свято нагадує про давність української мови, яка є єдиною державною, про історію її абетки, розповідає про розвиток української писемності, та й загалом популяризує українську мову в Україні та за кордоном.
З дітьми закладу освіти педагоги провели заняття, приурочене цьому святу. Говорили про Україну, українців, українську мову, Державні символи України, обговорювали прислів'я про Батьківщину, вчили вірш Я.Скидана "Рідне" і зробили чудові роботи, присвячені святу.




