«ВІД ПРАВИЛЬНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ЗАЛЕЖИТЬ ДОБРОБУТ УСЬОГО НАРОДУ»
(ДЖОН ЛОКК, ВИДАТНИЙ БРИТАНСЬКИЙ ПЕДАГОГ).
Дозволю собі погодитися з думкою великого англійського філософа і педагога Джона Локка про те, що «від правильного виховання дітей залежить добробут усього народу».
Найдорожчий скарб кожного народу – його діти. Історія людського суспільства поклала на батьківську голову відповідальність за своїх дітей, за організацію життя родини, коронувавши їх, як найперших і незамінних вихователів у житті кожної людини. Продовжуючи рід людський, батько, мати повторюють самих себе, і від того, наскільки свідомим є це повторення, залежить моральна відповідальність за людину, за його майбутнє.
Виховання дітей – це віддача особливих сил, сил духовних. Людину ми створюємо любов’ю – любов’ю батька до матері і матері до батька, любов’ю батька і матері до людей, глибокою вірою в гідність і красу людини. Прекрасні діти виростають у тих сім’ях, де мати і батько по – справжньому люблять один одного і разом з тим люблять і поважають людей.
Що таке виховання? Виховання – це цілеспрямоване формування особистості для підготовки до життя у сучасному суспільстві. Виховання є засвоєння хороших звичок. Виховна функція родини спрямована на формування й розвиток особистості дитини, її соціалізацію. Соціально – економічне положення родини, освіта і культурний рівень батьків впливають на якість виховання. Проблеми сімейного виховання стають актуальними для будь – якого суспільства, тому що родина – одна з його складових, що постійно відчуває на собі всі зміни, які відбуваються в країні, а отже, відбуваються у розвитку суспільства.
Свідомість закладається в людині з перших років життя, перші уяви і моральні почуття у дитини викликають її батьки. Турбота, ласка з боку рідних та близьких, радість, яка оточує дитину в здоровій, згуртованій сім’ї, виховують у дітей перші почуття симпатії, любов до батьків, дідусів і бабусь, братів і сестер, породжують прагнення спілкуватися з ними, а згодом і піклуватися про них. Приклад батьків, старших членів сім’ї стає для дитини тим животворним джерелом, з якого виростає поступово почуття любові до людей, до свого рідного краю, народу, своєї Батьківщини. Важливо, щоб батьки самі були моральними людьми, якщо вони прагнуть прищепити своїм дітям моральні норми і цінності. Розвиток дітей напряму залежить від того, що дали їм батьки у духовному плані.
Одна з головних проблем сучасного сімейного виховання полягає в тому , що ми намагаємося щосили перекласти виховання своїх чад на плечі інших людей, забуваючи, що в сімейному вихованні закладається основа особистості . У цій сфері не можна повністю довірятися фахівцям, тут треба вкласти свою душу. Дитина повинна відчувати любов батьків, дуже важливо, щоб її любили не за успіхи у навчанні, поведінку або спортивні досягнення, а просто так. Причому дітям потрібні докази нашої любові, хоча дорослим і здається, що любов до дітей це само собою зрозуміле поняття. Своїм небажанням слухатися, хуліганством або нехорошими вчинками дитина намагається всіляко привернути до себе увагу. А батьки, часто не розуміючи цих сигналів, вирішують, що вони допустили будь-то промахи при вихованні дитини і намагаються ще більше завантажити малюка корисними заняттями, бажано, під керівництвом професійного педагога.
Крім батьків наставниками є педагоги. Всі вони намагаються зробити з маленької недосвідченої дитини дорослу, розумну людину. Давайте поміркуємо над словами Цицерона про те, що маючи поганих кравців, не матимемо гарного одягу, поганих пекарів – їстимемо такий – сякий хліб, а якщо матимемо поганих учителів, то не буде в нас майбутнього. «Вихователь має бути таким, яким він хоче бачити своїх вихованців» - говорив К.Ушинський. Як і раніше, вихователь має бути зразком в усьому – в спілкуванні, культурі, манері триматися, своєї впевненості. Потрібно бути сонячними людьми, пророками, які несуть світло людям і ведуть націю в прекрасне майбутнє.
Проблеми виховання дітей у сім'ї можуть виявитися проблемами суспільства, в якому нам з вами доведеться жити. Якщо ми виховаємо своїх дітей погано або перекладемо турботу про дітей на інших, ми побудуємо майбутнє, де навколо нас будуть успішні, ділові, але абсолютно байдужі люди.
Про силу виховного впливу батьків красномовно говорять такі українські народні прислів’я і приказки: «Який кущ, така й хворостина, який батько,така й дитина», «Які мамо й тато, таке й дитятко».
«Суть виховання полягає саме в тому, що старше покоління передає свій досвід, свою пристрасть, свої переконання молодшому поколінню. Наші діти – це наша старість. Правильне виховання – це наша щаслива старість, погане виховання – це наше майбутнє горе, це наші сльози, це наша провина перед іншими людьми» - А.С.Макаренко. Що посієш, те й пожнеш – для цього необхідно виховати порядну людину. Це повинно бути метою кожної родини.
Добре виховати своїх дітей – не тільки найголовніший моральний, а й конституційний обов’язок кожного батька і кожної матері. За виховання своїх синів і дочок вони відповідають перед суспільством.
