Легенда про те, як Бог створював вихователя

 

Легенда про те, як Бог створював вихователя

Уже шостий день Бог творив вихователя.

Ангел, який увесь цей час спостерігав за ним, захоплено сказав: «Господи, ви так довго працюєте над цією моделлю!».

На що Бог відповів: «Ти бачив, які вимоги до цього замовлення? Ця людина має бути легкою в усьому, але водночас виготовленою не з пластику. Вона повинна мати 160 рухомих частин, нерви, як сталеві троси, коліна, на яких одночасно може всидіти з десяток дітей. Її слова мають лікувати все: від синців та забоїв на тілі до душевних ран. А ще в неї має бути шість пар рук та шість пар ніг, аби вона все та скрізь встигала».

Ангел похитав головою й сказав: «Мене найбільше турбують три пари очей, які вона повинна мати. Для чого це?».

Бог відповів: «Одна пара очей глибоко всередині, аби бачити крізь зачинені двері, друга — на потилиці, щоб бачити те, чого бачити не повинна, і третя — на обличчі, крізь яку без слів даруватиме любов і виражатиме підтримку малюкам.

І поки ангел захоплено мовчав, Бог продовжив: «Я вже зробив так, що вона сама себе лікує, якщо захворіє, уміє розділити один маленький пиріг на двадцятеро дітей, щоб пригостити кожного. Вона навчить шестирічок мити руки без нагадування, а триліток переконає в тому, що пластилін неїстівний».

Ангел нахилився і провів пальцем по щоці моделі. «Тут протікає, — сказав він, — Я ж казав, що ви надто багато намагаєтеся вкласти в цю модель».

«Це не вода, — відповів Бог. — Це — сльоза. Вона тече від радості й печалі, гордості та вдячності». Потім Бог задумливо подивився на своє творіння й сказав: «А ще ця сльоза для того, щоб не переповнити чашу її терпіння».